Стояла собі хатка —

Дірявий чобіток.

А в ній жила бабуся, …

Що мала сто діток.

Така була сімеєчка,

Сімеєчка мала!

Ніяк із нею впоратись

Бабуся не могла.

Пішла бабуся на город

По моркву й буряки,

Пішла вона до пекаря

По хліб та пиріжки.

А сто дітей — не ледарі,

Пішли збирати хмиз.

Усі взяли по гілочці Й

набрали цілий віз.

Води взяли по крапельці —

І повний казанок!

І наварила борщику

Бабуся й сто діток.

А потім сто цеглинок

Вони принесли вмить,

І склали з них будинок,

І стали в ньому жить.

А потім сто зернинок

Поклали в землю в ряд.

І виросли з них квіти,

І став квітучий сад!

А якби та бабуся

Не мала сто діток,Була б і досі хатка — Дірявий чобіток!

 Наталя ЗабілаЕще